Австралія

Площа Австралії майже така ж, як й площа США. Цей острів-континент омивають води Тихого океану зі одразу ж, Індійського океану із заходженню, а також чотири моря: Тасманове, Коралове, Арафурське й Тиморське. Материк простягнувся зі одразу ж на захід на 4000 км, із півдня на північ на 3200 км. Найпівнічніша точка країни — це мис Кейп-Йорк, що знаходиться в чотирьох кілометрах від екватора.

Найвища точка країни — 2230 м — гора Косцюшко у Великому Вододільному хребті. Ці «австралійські гірські ланцюги» простираються від Вікторії на півдні, йдуть через Новий Південний Уельс й доходять до Квінсленда на півночі. Найнижчою точкою Австралії є озеро Ейр у штаті Південна Австралія; воно та розташоване на 15 м нижче рівня моря. Гірський ланцюг Великий Вододільний хребет є лінією, що відокремлює ріки, котрі течуть на захід й губляться в пустелях, від тихий, які течуть на схід, до родючих земель узбережжя й Тихого океану. Велика ж частина суші не має виходу до моря. Нестача води є головною проблемою Австралії. Тут рідко випадають дощі. Саме тому великі простори країни вкриті вбогою рослинністю. Незважаючи на одноманітну природу внутрішньої частини континенту, в Австралії є на що подивитися: чудові узбережжя, де чергуються скелясті виступи й пляжі із білим піском, лимани, вкриті мангровими лісами, дюни, скелі, піщані рівнини, розкидані уздовж берегів острови всіх розмірів й форм, численні коралові рифи.

Австралія — малонаселений континент: тут нараховується приблизно 18 млн. жителів, але й при цьому Австралія є однією з самих урбанізированих країн світу. Дві третини населення проживають в адміністративних центрах штатів й на узбережжях. Великі центральні райони, що колися знаходилися майже в повній ізоляції, із чим вдалося покінчити завдяки радіо і авіації, майже не заселені людьми.

Найголовніша ріка Австралії — Муррей. Вона відокремлює один від одного два штати: Новий Південний Уельс й Вікторію. На південному заході ріки створюють Єдиний водний басейн Австралії. Бережи Муррея стали величезними зрошуваними садами. Тут займаються тваринництвом, виробляють молочні продукти, вирощують зернові, овочі і виноград. Довжина Муррея 2766 км, ця ріка збагачується та-лими водами із гір лише у верхній течії. У деякі рокта води Муррея не можуть пробитися через пересип, що знаходиться в гирлі ріки, недалеко від Аделаїди. Води ріки Сноуі, що бере свій вухо у гірському масиві Косцюшко, були відведені в басейн ріки Муррей завдяки двад-цятикілометровому тунелю. Австралія має серйозні проблеми через відсутність яких-небудь інших водних мереж.

Великі австралійські гірські ланцюги являють собою скоріше плато, ніж справжні міські. У помірних районах Сіднея й Канберри піщані плато утворюють Блакитні міські. Ці міські вкриті лісами, наполовину захованими под блакитним серпанком евкаліптів. Південніше Канберри піднімається найвища вершина Австралії — гора Кос-цюшко. Цей гірський масив високий й тому вкритий снігом більшу частину року. Австралійці катаються на лижах по гірських схилах між евкаліптами.

Біля північно-східних берегів знаходиться найбільший у світі кораловий риф, довжина якого становить более 2000 км. Великий Бар’єрний риф складається із безлічі невеликих островів із теплим тропічним кліматом, розташованих на тій ж широті, що і Гаваї. Назвемо деякі із них: Лізард-Айленд, Хейман-Айленд, Херон-Айленд, Орфюс-Ай-ленд, Бедарра-Айленд, Хамілтон-Айленд, Данк-Айленд.

Низькі бережи крайньої тропічної півночі вкриті непрохідними мангровими лісами, зокрема поблизу затоки Карпентарія. Серед вологих джунглів й лісів усюди зустрічаються рівнини, на які пасуться череди овець. На цих просторих пасовищах піднімаються мертві ве-летні-евкаліпти. Евкаліпти загинули саме через ті, що землі перетворили в пасовища, але й ці засохлі дерева то й залишили на місці, щоб не витрачати сили на їхню вирубку й транспортування.

Утбак, чи буш, — це напівпосушливі внутрішні територї. Однієї із причин постійної посухи в Утбаці є Великий Вододільний хребет, що зупиняє дощі. За цим гірським бар’єром простирається величезне кам’янисте плато, що займає дві третини континенту. Через постійне вивітрювання поверхня цого району майже рівна.

Земля Австралії найдавніша й найпосушливіша на нашій планеті. Рельєф цієї країни найпласкіший. Неможливо зрозуміти, як це відбулося, але й острів-материк уник наслідків утворення гірських складок, що сім мільйонів років формували гірські рельєфи інших континентів.

Маленьке місто Аліс-Спрингс й знаменита гора Ерз-Рок, що утворюють географічний центр, «пуп» Австралії, охоплені кільцем пустель: на півночі лежить Центральна пустеля (резервація аборигенів), на півдні — Велика пустеля Вікторія, на сході — пустеля Сімпсон. У західній частині континенту, у штаті Західна Австралія, майже уздовж берегів Індійського океану тягнуться червоні піски Великої Піщаної пустелі й пустелі Гібсона.

Однин із останніх «диких кордонів» планети, плато Кімберлі, розташовується на півночі австралійського заходженню. На цьому великому плато розміщаються великі скотарські ферми, що займають такі величезні територї, що худорба повертається в дикий стан. Відразу знаходяться неймовірно багаті рудники, у які добувають рожеві алмази.

Геологія Австралії унікальна. Після мільйонів років ерозії живильні речовини, що утримувалися в ґрунті, практично зникли. Ці землі вважалися абсолютно непродуктивними. Алі тепер тут добувають багато корисних копалин: золото, нікель, свинець, залізо, марганець, олово.

 

Рубрики: Континенты