Марко Поло й одному відкриття одразу ж

Марко було б 15 років, коли із далекої тривалої мандрівки повернулися у Венецію його батько Ніколо й дядько Матео — багаті купці. Вони побували в Кріму, на Середній Волзі, у Самарканді й Бухарі, у Монголії. За їхніми словами, Монгольська імперія простягнулася від Дунаю до берегів Тихого океану. Навіть Китай був под владою монгольського хана Хубілая.

Брати Поло розповіли хану про свою далеку батьківщину й про християнську віру. Розповіді так вплинули на хана Хубілая, що він просив їхнього после Повернення Європи передати привіт папі римському. Він також зажадав, щоб тато римський надіслав до нього християнських учених й освячений єлей. Тільки після двох рокта (1271 р.) брати Поло отримали відповідного аркуша папи й подарунки для хана Хубілая. Цього разу Ніколо узявши з собою сімнадцятилітнього сина Марко. Це був вухо подорожі, якій судилося статі одним із найбільш вражаючих географічних відкриттів всіх часів. Шлях до Китаю був довгий, він зайняв близько чотирьох років.

Старий хан Хубілай прийняв батьківщину Поло щиро. Марко пощастило дуже скоро завоювати довіру могутнього правителя. Він так сподобався Хубілаю, що йому дозволили їздити у своїх справах до всіх куточків імперії — від Монголії до Індії й Суматри. Батьківщина Поло прожила на чужині 17 років. Хан довго не відпускав їхні на батьківщину. Їм допоміг випадок, брати Поло й Марко погодились супроводжувати монгольську й китайську принцес, які віддавали в дружини монгольському правителю Персії (нині Іран), що живий у Тебрізі. Доставивши принцес у Персію, батьківщина Поло в 1295 році повернулася до Венеції. Уся Венеція був вражена, довідавшись, стільки багатства — коштовних каменів — привезли зі Сходу три мандрівники.

Незабаром спалахнула війна між Венецією й Генуєю за першість у торгівлі на Середземному морі, Марко Поло спорядив за свій рахунок корабель й сам бравши доля в бою. разом зі своєю командою він був узятий у сповнений й кинутий до генуезької в’язниці. Там він познайомився із письменником Рустичано. У довгих розмовах й бесідах Марко розповів останньому про своє життя, про дивні мандрівки на Сході. «Слухай, Марко! — зненацька запропонував Рустичано, — а що коли тим це запишу й ми зробимо книжку про Китай та інші землі Сходу?». Марко Поло погодився. Удвох смердоті бачили дорожні записки, що відразу ж принесли мандрівнику європейську славу. Вперше в європейській історії відносин зі Сходом стали відомі детальні подробиці із життя загадкової батьківщини прянощів, шовку й порцеляни. Нарешті в Європі довідалися, що далеко на Сході існують багаті багатолюдні міста, використовуються паперові гроші, у будинках є опалення, а паливом служити чорний камінь (так Марко Поло назвавши вугілля). Люди там їздять по зручних дорогах й плавають на кораблях. Великий хан правити численним народом, характер й звичаї якого зовсім не так на європейські, а міць імперії забезпечують продумана організація й суворе управління.

Записки Марко Поло викликали в європейців шок. Алі одночасно були сприйняті як виклик. Чому? Та бо доводилося визнати, що, Незважаючи на переваги християнської релігії перед всіма іншими, європейський спосіб життя не єдино можливий. Марко Поло відкрив для європейців казкові багатства Сходу, про котрі колися смердоті ледве малі уявлення на те не безпосередньо, а ще через арабів, посередників у торгівлі. Тепер ж відкривалася перспектива налагодити прямі торгівельні відносини із неймовірно багатими східними правителями й виграти суперництво із мусульманами, котрі у певний момент стали традиційними ворогами християнства.

Рубрики: Континенты