Записи в рубрике 'Кримінальну право'

Злочинці від імені влади

На жаль, з злочинцем то вона може зустрітися у темному провулку або у власному квартирі, а й у службовому кабінеті сучасного чиновника, в "коридорах влади". Ось кілька порад, як поводитись і що робити, коли ви потрапили до рук "злочинця" від бажання влади.

Захист обвинувачуваної та проблеми її здійснення

Надаючи велике значення реальної захисту якого у кримінальному процесі змін і своєчасному надання обвинувачуваному кваліфікованої юридичну допомогу, закон передбачає захисника у справі, починаючи з стадії попереднього розслідування, точніше, з пред'явлення обвинувачення, а разі затримання особи чи застосування щодо нього запобіжні заходи у вигляді взяття під варту до пред'явлення обвинувачення (год. 1 ст. 47 КПК). Зі змінами КПК адвокат бере участь з допиту як свідка.

Презумпція невинності

Здійснення правосуддя визначається поруч презумпцій (принципів) у сфері права і свободи людини і громадянина. Найважливіші їх: презумпція невинності, звільнення обвинувачуваного ярма доведення свою вину, тлумачення сумнівів щодо користь підсудного.

Помилка кримінальне право

Помилкою кримінальне право називається неправильне уявлення особи про юридичні чи фактичні обставини досконалого діяння або його наслідків. Помилки бувають юридичні і фактичні. Юридичні поділяються на:

• помилки у протиправності (обличчя вважало свої дії злочинними, тоді як закон не відносить такі дії до злочинних) – така помилка виключає кримінальної відповідальності,

Правовий статус обвинувачуваного

Зібравши докази, які свідчать про скоєнні злочину певним обличчям, слідчий приваблює та людина як обвинувачуваний (ст. 143 КПК) (1), що виносить постанову (ст. 144 КПК). Значення цього заходу слідчого ось у чому: залучення до якості звинуваченого служить юридичним фактом, що породжує карно-процесуальні відносини між обвинувачуваним, слідчим і прокурором. Обвинувачуваний оповіщають у тому, у яких його обвинувачують, він працює активний учасник процесу, що реалізують надане йому законом декларація про захист. Натомість слідчий і прокурор зобов'язані забезпечити обвинувачуваному можливість захищатися встановленими законом способами, і навіть забезпечити його особистих і прав.

Перевірка судом законності й обгрунтованості арешту обвинувачуваного

Застосування будь-який запобіжні заходи органом дізнання чи слідчим може бути оскаржене обвинувачуваним, підозрюваним, його захисником і законним представником за загальним правилом прокурору, здійснюючому нагляд за розслідуванням даної справи. Якщо ж цей захід припинення застосував чи, по крайнього заходу, наказав застосувати сам прокурор, то скарга мусить бути принесена вищий прокурор. Судові ж рішення про застосування запобіжні заходи оскаржуються в вищестоящий суд. З іншого боку, висновок під варту, та продовження терміну утримання під охороною може бути оскаржене до суду. І тут скарга розглядається не «у тиші кабінету» (прокурорського), а судовому засіданні з участю скаржника і захисника, що, ясна річ, підвищує шанси на звільнення укладеного, якщо слідчий поквапився з його арештом.

Мотив і чітку мету злочину

Суб'єктивна сторона злочину - це психічна діяльність обличчя на момент скоєння злочину. Ознаками злочину, які входять у поняття суб'єктивної боку, є: вина, мотив, мету і емоційний стан. Обов'язковий ознака суб'єктивної боку - це. Провина становить ядро суб'єктивної боку злочинного діяння і полягає в цілком здорових психічно особи до здійснюваного їм суспільно небезпечному діянню. Ні провини - немає і суб'єктивної боку, отже, і складу якихось злочинів.

Захист прав особистості кримінальному процесі

Правове держава займається охороною і забезпеченням правий і законних інтересів осіб, що у кримінальному процесі, і зокрема, обвинувачуваних. Борючись з злочинністю, не можна забувати правах особистості. Тільки за дотриманні його запровадження відкривається можливість піддати винного справедливому, відповідному тяжкості злочини і її особистість покаранню і захистити невинної людини від неосновательного притягнення до кримінальної відповідальності держави і осуду, бо викрити і покарати лише винного отже недопущення притягнення до відповідальності держави і осуду невинної людини. Реальне забезпечення прав особистості, насамперед обвинувачуваного, є критерієм оцінки демократизму, гуманізму кримінального процесу саме.