Переказ у системі робіт з розвивати мову нашій VII класі

Новий етап у роботі епічними творами — виразне читання сатиричних творів. Це «Хамелеон» Чехова і «Повість у тому, одностайно мужик двох генералів прогодував» Салтикова-Щедріна. І це разі особливості читання обумовлені специфікою жанрів, своєрідністю стилів письменників. Найбільші складнощі у вивченні викликає казка Салтикова-Щедріна. По-перше, труднощі пов'язані з розумінням їдкого щедрінського сарказму, який нелегко зрозуміти учням VII класу. Ця труднощі ще збільшується від того, що у тексті дуже багато ситуацій і реалій, що з давно минулим побутом, і сучасним дітям важко оцінити, як комічно обігруються вони у тексті. Складність, по-друге, і його тому, що Читачі VII класу ще замало читали творів комічного жанру, їх читацький досвід може ним допомогти. Особливого значення набувають у цьому випадку коментарі вчителя і навчання читання казки.

Які ж вчити нас читати цю казку? Після першого знайомства з текстом, після аналізу можна розпочати підготовку читання в обличчях кількох уривків, причому самим відповідальним і важким буде читання авторського тексту. Готуючи його з клас- \ сом, слід допомогти нам зрозуміти пародійність казкового початку і багатьох деталей, на кшталт: «Навіть слів ніяких було невідомо, крім: «прийміть запевнення в скоєному моєму повазі й відданості» тощо. буд. Так, вже читаючи першу сцену, Читачі мусять знайти нову собі інтонацію — інтонацію пародійності. Вона допоможе їм уздріти і передати ставлення до генералам, яке виявляється у авторської промови, побудованої на іронічному, пародійному включенні у ній слів генералів: «І почав мужик із нічим розводити, хіба що йому своїх генералів порадувати через те, що вони його, тунеядца, поважали і мужицьким його працею не гнушалися!» Комічний ефект дійдуть, якщо читанні зазвучать «генеральські» інтонації.

Отже, працюючи над казкою Щедріна, Читач присвячує особливу увагу тим особливостям виразного читання, пов'язані зі специфікою її жанру, й своєрідністю стилю письменника.

Подготовительной роботою до створення можуть бути відповіді па питання у усній, і у письмовій формах. «Відповідь питанням— цей твір в зародку, питання — тема, відповідь — твір па тему»,— каже методист У. А. Микільський. Навряд чи можна це має вимагати від учнів VII класу повного розкриття його художнього уявлення — це задля них непосильно. Проте дуже важливо довести до свідомості школярів, що характеристику персонажа можна вичитати з тексту: портрет, вчинки, поведінка героя, сто відносини коїться з іншими дійовою особою, його судження про собі, мова, авторська характеристика. Всі ці зведенні про сіра збираються поступово у процесі читання і політичного аналізу мистецького твору.

Методика роботи над твором ускладнюється поступово у зв'язку з вивченням літературних творів в VII класі. Читання і аналіз повісті М. Горького «Дитинство» по главам, як в методичному керівництві, підготують нас до створення на задану тему «Альоша Пєшков». Щоб уникнути яка повторення змісту повісті та й дати потрібне напрям роботі, на уроці колективно складається план твору й проводиться розмова у ній. У центрі уваги буде лише життя Олексія у домі Кашириных, але його враження від навколишнього середовища, його переживання, ставлення до людей і на Олексія, формування його характеру.

Самостійність нас виявиться у вмінні підібрати з тексту матеріал для твори, знайти перехід від частині плану до іншої і стилістично правильно оформити свої міркування.

Твір на задану тему «Альоша Пєшков» пропонується ролі домашнє завдання. Проте корисно розпочати цю працю класі, аби допомогти учням подолати неминучі труднощі, пов'язані з виконанням цієї нового їм виду письмових робіт. Після перевірки та у п'ятому класі написаних вдома творів Читачі зможуть із допомогою вчителя скласти план і далі самостійно підготувати усний розповідь одну з тим: «Бабуся Акулина Іванівна», «Доля діда Каширина».

Наступним етапом у розвитку вміння висловлювати свої міркування в письмовій формах може бути твори з елементом міркування, наприклад запитання: «Як розумієте сенс назви повісті «Школа»?», «Чим приваблює мене герой оповідання М. Шолохова «Нахаленок»?»

Досвід свідчить, що вміння писати самостійно значною мірою досягається тренуванням. Важливе значення мають роботи творчого характеру: усні і письмові твори з попередньої картини, відгуки про самостійно прочитане творі.

Розвиток досвіду читання картини, вміння оцінити значення деталей і водно-дисперсійних фарб передачі задуму художника у літературному творі зрозуміти значення єдності забезпечення і форми. Фундаментальна обізнаність із картиною корисна також тим, що у якійсь ступеня дозволяє проблему естетичного виховання. Вона розвиває художній смак, вчить в собі сприймати і цінувати прекрасне як у мистецтві, і у життя. Твори з попередньої картини цікавить школярів найживіший інтерес і виконуються ними дуже охоче. Проте, щоб цю роботу мала успіх, треба добре підготувати до неї учнів, навчити їх почати читати картину, відчувати настрій митця і передавати свої враження усно і письмово.

У шкільній практиці твори з попередньої картини бувають трьох видів: 1) опис картини (з елементом міркування); 2) складання оповідання з попередньої картини; 3) зіставлення картини з художньою текстом. (У учебнике-хрестоматии рекомендуються для усних оповідань (творів) картини Р. М. Коржева «Поднимающий прапор» й О. А. Дейнеки «Оборона Севастополя».) З іншого боку, в учебнике-хрестоматии є і питання завдання щодо кожному з цих видів роботи. Наприклад, для творчого твори можна використовувати репродукцію картини А. А. Пластова «Витя-подпасок». Бажано під час роботи мати цю картину більшого формату.

У розмові, попередньої твору, розкриваються утримання і психологічна сутність картини. Центральної постаттю став Витя-подпасок, зображений на місці картини. Орієнтовно можна намітити такий перебіг роботи: підготовка нас до сприйняття картини (стисле повідомлення про художника А. А. Пластове); розгляд картини (сприйняття її змісту); розкриття змісту картини; портретна характеристика (вираз очей, усмішка, поза, одяг); встановлення зв'язок між деталями картини й головним дійовою особою (Витей-подпаском); складання плану твори, усний переказ за планом; твір (див. кольорові вклейки учебника-хрестоматии).

Живий відгуку в в собі знаходять також творчі твори з урахуванням особистих спостережень. Теми таких творів надзвичайно різноманітні. Вони визначаються життям, подіями, які у цей час перебувають у центрі уваги школи.

Слід пам'ятати, що письмовим творів творчого характеру, створюваним школярами з урахуванням особистих вражень, часто передують усні твори. Але й за її підготовці важливо грунтовно обговорити тему (Як слушно сформулювати тему? Що передбачається вводити на розповідь? Якою має бути матеріал? Як його підібрати, розмістити? Для чого особливо звернути увагу? тощо.), потім колективно обговорити варіанти запропонованих школярами планів (Як відбити вміст у кожному їх? Які недоліки плану потрібно ліквідувати чи якому напрямку переробити? тощо. буд.).

Кожен Читач літератури творчо наближається до підготовці школярів до творів. Так було в Травневій школі Білгородської області учням дали анкета, яка полегшувала підготовку до створення на задану тему «Професія моїх» (Що ти від знаєш професію своїх? Хто хто хоче продовжити справа свого батька, матері? Які труднощі є у цій професії? Яких знатних трудівників селища Травневий ви знаєте? тощо. буд.). На уроці Читательница попередила, що усні і письмові твори на цю тему — конкурсні; найкращі з них увійдуть до шкільний альбом. Завдання кожної учня — розповісти у тому, ніж цікава професія, висловити свою думку неї.

У наступній розмові уточнюється жанр твори, головна думка (наприклад, мої батьки зайняті за потрібне справою, вони його люблять), на дошці виписуються і обговорюються слова («професія», «спеціальність», «династія», «авторитет», «Почесна грамота» тощо.), можливі варіанти початку, уточнюється, де у творі доречно опис, міркування, як їм краще завершити роботу.